Щітки для брашування

Браширування (зістарювання) деревини.|

Меблі з брашованої деревини мають низку унікальних якостей, одна з яких - яскраво виражена структура.
Майстри, які займаються такими проектами, знають, що матеріалу, створеному з нового пиломатеріалу, важко конкурувати зі справжньою старою комірною деревиною.
Однак її не так легко знайти, та й бувають ситуації, коли потрібно використати лише нову деревину, наприклад, під час виготовлення балок, що мають мати ідеальну геометрію.
І тоді на допомогу приходять насадки для брашування, за допомогою яких можна повторити зовнішній вигляд матеріалу, який вивітрювався, піддавався механічним випробуванням і старів на відкритому повітрі сотні років.

Дротяні металеві щітки.
Насадка, плюс перехідник, плюс болгарка і ви отримуєте ручний барабанно-шліфувальний верстат.
Дротяні щітки відрізняються видом робочої частини: скручені по кілька дротів у косички або гофровані не плетені.
Перші застосовуються для грубої обробки деревини, агресивного зняття поверхневих відкладень і стійкого багаторічного бруду.
Гофровані добре працюють на нерівних поверхнях і складних контурах.
Традиційно в них встановлюється сталевий або латунний ворс, завтовшки 0,20 або 0,38 мм, проте вони практично не розрізняють тверді та м'які волокна в деревині і не створюють глибини.
Натомість з їхньою допомогою добре коригувати форму, наприклад згладити кути на балках і зробити їх менш прямокутними, щоб відповідати зовнішньому вигляду матеріалу, який оброблявся вручну за сотні років до сучасних технологій.

Полімерно абразивні щітки для брашування 60, 80 і 120 Grit.
Деревина складається з твердих і м'яких волокон.
Це оснащення, при кожному впливі, вириває зі структури м'які волокна.
З жорсткими вона впоратися не може, тому після обробки залишаються виразні гребені та западини.
Браширування нейлоновими щітками зернистістю 60, 80 і 120 Grit пластично впливає на текстуру деревини.
З їхньою допомогою можна відтворити численні сезони спекотного літа, морозної зими, запорошених буревіїв тощо, водночас пом'якшуючи грубі сліди, залишені дротяною щіткою, як це робить у природному середовищі штормовий вітер.
Паралельні односпрямовані рухи вздовж волокон створять лінійну структуру і підкреслять природну текстуру деревини.
Техніка перехресних рухів надасть поверхні більш потертого вигляду, наче тварини підійшли і потерлися боком об паркан або комору.
При цьому сила тиску інструменту впливає на глибину та інтенсивність текстури.
Легкий тиск створить ледь помітні борозенки, тоді як сильніший тиск створить яскраво виражені заглиблення.

Фінішний етап брашування пелюстковими щітками.
Пелюсткові щітки (шліфувальні барабани) бувають двох типів: з довгих суцільних пластин абразивного матеріалу і додатково порізаних на десятки окремих пелюсток.
Для браширування застосовуються останні, зернистістю 60, 80 і 120 Grit.
Попри свою гнучкість смужка завширшки 5 мм не може проникнути в найдрібніші куточки та щілини.
Однак пелюсткові щітки відмінно полірують гребені і волокна, що виступають, залишаючи після себе красиво оброблену поверхню, гладку на дотик.
На заключному етапі рекомендується встановити в шліфувальну машину щітковий барабан зі щетини (волосся тварин або сизалеве волокно).
Обробка такою насадкою видалить увесь найдрібніший деревний пил із заглиблень, ще краще відполірує та додасть блиску поверхні.

Рекомендації.
Проблема зістарювання деревини полягає в тому, щоб надати їй неоднорідну поверхню по всьому проєкту, але водночас зробити її досить однорідною, щоб вона сприймала морилку, або інші фарбувальні склади, з однаковою швидкістю.
Кількість шарів і дії, що вживаються для додавання кольору, залежать від бажаного кінцевого вигляду.
Це рідко буває одноетапним нанесенням.
Ручна дротяна щітка допоможе підкоригувати локальні ділянки.
Експериментуйте і тренуйтеся з новою насадкою на окремому шматку, щоб відчути реакцію поверхні, перш ніж застосовувати цю техніку в остаточному проєкті,
Працюйте частинами: замість того, щоб намагатися брашувати всю поверхню одразу, працюйте невеликими ділянками, зосередившись на досягненні бажаної текстури, перш ніж переходити до наступної ділянки.
Прийміть недосконалості: не бійтеся приймати несподівані візерунки або варіації текстури, вони додають характер вашому готовому виробу.